Мовленнєвий розвиток у дітей з розладами аутичного спектра

Мовленнєвий розвиток у дітей з розладами аутичного спектра   

Основною запорукою соціальної адаптованості людини у сучасному світі є її рівень оволодіння мовленням, а точніше, його комунікативною функцією. Ми спілкуємося словами вдома, у магазині, на прийомі у лікаря, їдучи на роботу, розмовляючи по телефону і взагалі всюди, де постає необхідність встановити контакт з іншою особою, попросити про допомогу, просто запитати котра година чи як проїхати, наприклад, до найближчого поштового відділення.

В сучасному світі значно почастішали випадки проявів у дітей розладів аутичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя. Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо намагатися розвивати дитину з аутизмом до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.

Як розпізнати симптоми аутизму у дитини: рекомендації для батьків.

Чітких кордонів аутизму немає. Бувають розлади аутичного спектру. I перелік ознак досить довгий.

Психіатри виділяють такі ознаки аутизму у дитини:

Порушення мовлення Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

Відсутність емоційного контакту з людьми В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

Усамітнення  Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

Напади агресії  Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

Слабкий інтерес до іграшок Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.ї

Стереотипність поведінки, страх змін діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.

 При розладах аутичного спектру, окрім основних специфічних особливостей розвитку, порушується можливість користування мовленням як таким. Аутичні люди страждають, перш за все, від власної нездатності налагодити соціальну взаємодію, підтримувати контакт з чужою людиною без явного психологічного дискомфорту. Для них характерні труднощі сприймання інформації і розуміння ситуації спілкування. Такі труднощі можуть бути наслідком цілком зрозумілої причини – відсутність самої потреби у спілкуванні, посилене прагнення уникати контактів і небажання спілкуватися.

Результати психологічних досліджень, сімейний досвід, спостереження професіоналів свідчать про те, що аутична дитина швидше не може, ніж не хоче спілкуватися. І тому, від того, наскільки вчасно їй буде надана допомога, навчиться  взаємодіяти і не боятись цієї взаємодії, залежить успіх формування загальної пізнавальної активності, особистості дитини з аутизмом, її соціалізації у середовищі людей, вміння зарадити самій собі тощо.

Мовленнєва діяльність, будучи тісно пов’язаною із психічним розвитком дитини, потребує уваги з самого початку, з перших років життя. Для батьків особливо важливо знати закономірності розвитку мовлення при нормі і при порушеннях процесу становлення психіки. Оскільки формування мовленнєвої сфери аутичних дітей дуже специфічне, то воно вимагає особливого підходу при корекції. І чим раніше почнеться корекційний вплив, тим краще.