Сценарій лялькової вистави- музичної казки «Небезпечний подарунок»

Музична казка-вистава «Небезпечний подарунок»

(На сцені: лісова галявина, дерева, кущики, посередині сцени пеньочок .)
    (Музика на початок) (Виходять Леся.)
Леся. Доброго дня, малята! Це я, Леся, ви мабуть, впізнати мене? А знаєте, що привело мене до лісу? Ні? Сьогодні вранці розбудило мене Сонечко і каже: Біда, Кізя повернулася! Мабуть, знову задумала щось погане! Малята! Я піду шукати лісових звірят, щоб попередити їх, а ви будьте уважні, може вам вдасться дізнатися, яку шкоду задумала хитра Кізя, добре?
 Діти. Так!
Леся іде зі сцени).
(Вибігає Кізя, бігає по сцені)
Кізя. А ось і я! Не чекали? Я ж казала, що повернуся. Та я прийшла не з пустими руками, а з подаруночком. (Сміється, показує глядачам гарно загорнутий подаруночок, перев 'язаний стрічкою).
Ось, дивіться, який подарунок я приготувала для лісових звірят.* Заховаюсь і подивлюся: що з цього вийде? (Ховається за кущик на краю сцени. Подарунок лежить на пеньочку посередині сцени).
(Виходить Лисичка, співає).
Лисичка.    Я розумна, я кмітлива, я чарівна, і красива,
Хочу я, щоб всі це знали і мені дарунки дарували, Даруночки дарували.
Ах, подарунок! Для мене! Невже? Невже збулася моя мрія? (Насторожено) Хтось іде! (Озирається, ховає подарунок за спиною).
    (Втішають дві Мушки. Співають)
Мушки.    Ми - Мушки маленькі, подружки гарненькі,
Високо літаємо, все у лісі знаємо, Зю-зю-зю!
1-ша Мушка. Подружко, я помітила, що Лисичка щось знайшла!
 2-га Мушка. Летимо, дізнаємось! (Підлітають до Лисиці). 
1-ша Мушка. Лисичко, що там у тебе?
Лисичка. Нічого! (Ховає подарунок за спиною).    '
2-га Мушка. Покажи нам!
 Лисичка. Це моє! Нікому не віддам!
 (Бере подарунок у руки, притискає до себе і починає тікати. Мушки летять слідом за нею).
Мушки. Покажи! Покажи нам! Ми хочемо все знати!
Лисичка. Це моє! Не віддам! (Тікає зі сцени. Мушки летять слідом).
(Вибігає Кізя, сміється, бігає по сцені).
Кізя. Я не можу! Не можу, помру зі сміху! Лисичка за цей подарунок готова віддати все! Вона ж навіть не підозрює, що там! (Сміється і ховається).
Лисиця (Виходить, несе подарунок). От надоїдливі Мушки, все їм треба знати! Я ж сама ще не знаю, що тут, у моєму подаруночку! Зараз подивлюся! (Нагинається до пеньочка, ставить подарунок і хоче розв 'язати стрічку. Говорить сполохано) Знову хтось іде! (Закриває подарунок спиною).
(Виходить Ведмідь, співає).
Ведмідь.співає    Мені Лікар прописав, щоб я рано вставав,
З джерела напився і меду я наївся.
 Мені Лікар прописав, щоб я кожен день гуляв 
Поміж сосен і дубів, щоб ніколи не хворів!
    (Підходить до Лисиці) Лисичко, що це ти там ховаєш за спиною?
Лисичка (розгублено). Нічого!
Ведмідь. Покажи-но, я гляну!
Лисичка. Ведмедику, подивися, яка пташка гарна полетіла! (Показує лапою угору) Ведмідь. Де? (Дивиться уверх. Лисичка бере подарунок і починає тікати). Ведмідь. Ах, ти, хитруня, ану, стій! покажи! Лисичка. Це моє, нікому не віддам!
    (Ведмідь бігає за Лисичкою і хоче наздогнати).
Ведмідь. Покажи, що ховаєш? (Лисичка тікає зі сцени, Ведмідь біжить за нею).(Кізя вибігає, бігає по сцені, сміється)
Кізя. Тримайте мене! Тримайте мене! Зараз зі сміху лопну! І Ведмедик попався на мій подаруночок! (Знову ховається).
Лисичка (повертається, несе подарунок. Розчаровано) От біда! Не дають мені спокою! Мій подаруночок, що ж там? Треба подивитися! (Лякається) Знову хтось іде! (Ховає подарунок під кущик)(Виходить Вовк, співає)
Вовк.    Сумне мені стало у своїй хатинці,
Хочу погуляти в лісі по стежинці.
Я не поспішаю, стежечкою йду,
     Може щось цікаве в лісі я знайду! Привіт Лисичко, як справи?
Лисичка. Добре! Ось сиджу на пеньочку, відпочиваю!
Вовк. А що це там блищить під кущиком? Зараз подивлюся! (Іде до кущика, де Лисичка заховала подарунок. Лисичка перша підскакує, хватає подарунок і починає тікати. Вовк за нею).
Лисичка. Це мій! Це моє! Це мій подарунок! Вовк. Ану, стій, руда, я перший знайшов!
    (Бігає за Лисичкою, намагається здогнати. Разом біжать зі сцени. Вовк
повертається назад з подаруночком). От хитра Лисичка, хотіла забрати мою знахідку!
Та-ак, подивимось, що тут. (Ставить на пеньочок) Може, там поросятко, чи ягнятко?
(Розгортає, дістає коробку сірників). Дивно, якась коробочка, у коробочці дерев'яні
палички з темними голівками. Що це таке? Ніколи не бачив! (До глядачів) Малята, може
ви знаєте, що це таке?
Діти. Сірники
Вовк. Що-що?
Діти. Сірники!
Вовк. Не розумію! Незнайоме слово! Що ж воно таке? Може це якась іграшка? (До глядачів) Малята, можна цими паличками гратися? Діти. Ні!
Вовк. Ні? А що ж з ними можна робити? Може, малювати? Зараз спробую! (Тре сірником об коробочку. Сірник запалюється, горить) Яка краса! Як червона квітка! Діти! Дивіться як гарно! (Сірник догоряє і обпікає Вовку лапу. Вовк випускає сірник). Ой-ой-ой! Ой-ой-ой! Лапку пече! (З землі піднімається дим) Ой! Хвіст горить! Рятуйте, рятуйте! Горю! (Кашляє від диму).
(Вибігають Ведмідь, Лисичка, Мушки.)
Ведмідь, Скоріше за водою! Тушіть вогонь! (Лисичка, Ведмідь, Мушки носять у відерцях воду, поливають Вовка і землю довкола, дим зникає).
Ведмідь. Потушили!
Лисичка. Ох, натомилися!
2-га Мушка. Ми справились!
1-ша Мушка. Ледь встигли!
Вовк, (плаче) Ой-ой! Лапка болить!
Ведмідь. Не плач, Вовчику, розкажи, що тут трапилось?
 Вовк. Я знайшов під кущиком подарунок.
Лисичка. Це я його туди заховала! Це був мій подарунок! А ти його відняв! Вовк. Пробач, я не знав! Ведмідь. Розповідай далі.
Вовк. У подаруночку була коробка з дерев'яними паличками. Ось, ось вона (показує)! Я потер паличку об коробку і з'явився маленький гарний вогник, а потім він обпік мені лапку, запалив хвіст (плаче) Я думав, що загину! Дякую, що врятували мене, друзі! 
Лисичка. От біда! Це ж могло і зі мною трапитись!
 Ведмідь. Хто ж приніс до лісу цей подарунок? 2-га Мушка. Може, діти бачили? 
1-ша Мушка. Спитаємо у дітей!
Ведмідь, (до глядачів) Дітки, ви бачили, хто приніс до лісу цей подарунок?
Діти. Це Кізя!
Вовк. Кізя? Знову вона?
Лисичка. Дітки, де вона заховалася? Скажіть нам!    '
Діти, (показують на Кізю, що сидить за кущем) Он вона!
(Кізя сміється і перебігає за інший кущ).
Ведмідь, (підходить до першого куща) Тут нікого немає! Діти, де вона?
 Діти. Он вона побігла!
Кізя (перебігає і ховається за третій кущ). Мовчіть, діти, мовчіть!
Ведмідь (підходить до другого куща) І тут немає нікого! (Кізя сміється. її помічає Лисичка)
Лисичка. Он вона! Я бачу її!
    (Кізя бігає по сцені, звірі за нею, намагаються зловити. Вовк схопив Кізю)
Вовк.Зловив! Зловив!
Кізя. (жалібно) Відпустіть! Відпустіть мене! Я більше не буду! Лисичка. Зв'яжемо мотузкою, щоб не втекла! (В 'яжуть)
 Кізя. Відпустіть!
Ведмідь. Що ж нам тепер з нею робити? Лисичка. Навіть не уявляю!
2-га Мушка. Давайте покличемо нашу Лесю!    '
1-ша Мушка. Леся завжди вміє дати добру пораду!
Лисичка, (до глядачів) Дітки, допоможіть нам покликати Лесю!
Діти. Леся! Леся! Леся!
Лисичка. Давайте іще раз!
Діти. Леся! Леся! Леся!
    (Виходить Дівчинка Леся).
Леся. Здрастуйте, любі звірята! Добре, що ви мене покликали! Я сама вже давно шукаю вас по лісу. Я хочу розповісти вам про Кізю.
Вовк. Ми її вже впіймали!
Леся, (роздивляється), Ой! А чому у вас так пахне димом?
Ведмідь. У нас була пожежа! (Показує сірники) Леся, дивись, шо Кізя принесла до лісу! Леся. Це сірники! Вони дуже небезпечні! Вони розпалюють вогонь! Сірниками можуть користуватися тільки дорослі люди, а дітям і вам, звірятам, брати сірники до рук дуже небезпечно!
Вовк. А я думав, що це іграшка!
Леся. Ні! Ні! Ні в якому разі! Сірник запалює маленький вогник, а потім цей вогник може вирости у велику пожежу! Вогонь може дуже боляче обпекти!   
   , ( Вовк. Як мою лапку! (Показує лапку).
Леся. Вогонь може спалити будинок! Ліс! У вогні можна навіть загинути! Ніколи не можна брати сірники і гратися ними, - про це знають усі діти!
(26)    (Пісня про вогонь)    Не можна гратися з вогнем, не можна пустувати!
Не можна брати сірники - це знають всі малята!
І щоб не трапилось біди, ти пам'ятай про це завжди: Маленький вогник сірничка в пожежу виростає, І за хвилину у вогні усе навкруг палає!
Ведмідь (до глядачів) Дітки, ви все зрозуміли? Не будете брати сірники?
Діти. Ні!
Вовк (до глядачів) Малята ніколи не грайте з сірниками, добре? 
Діти. Так!
 Вовк. Обіцяєте? 
Діти. Так!
Ведмідь. Кізя принесла сірники до нашого лісу. Вона винна. Що будемо з нею робити?
Кізя. Відпустіть мене! Я більше не буду!    •»
Леся. Кізя, навіщо це ти зробила? Міг згоріти весь ліс! Могли постраждати звірята!
Кізя. Я не хотіла, щоб хтось постраждав! Я просто хотіла усіх налякати!
Леся. Навіщо тобі лякати усіх? Навіщо ти робиш шкоду?
Кізя. Просто я не могла дивитися, як у вас тут усі дружно живуть, допомагають один
одному, а я така самотня, ніхто зі мною не дружить! От я і робила шкоду!
Леся. Так горю не допоможеш! Щоб у тебе з'явився друг, ти повинна змінитися, ти маєш
стати доброю, чемною, допомагати іншим!
Кізя. Я хочу змінитися! Я хочу бути доброю!
Леся. А ми тобі допоможемо, правда, звірята?
Всі разом. Допоможемо!
    Леся. Я дуже рада, що все так закінчилось: ніхто не постраждав у вогні, а Кізя
знайшла собі друзів. От, малята, настав час прощатися. Будьте слухняними, добрили,
пам'ятайте: сірниками гратися не можна, а ще - навчіться дружити так, як наші звірята, і
пробачати так, як вони пробачили нашу Кізю. Обіцяєте?
Діти. Так!
Леся. Я дуже рада!    
    (Заключна пісня)
Всі разом.    Давайте будемо дружить і друзів пробачати,
Щоб дружбу нашу зберегти, щоб кращими нам стати. Давайте будемо разом сміятись і співати,
 І кожен ранок радісно ми будем зустрічати. 
Хай навіть темні хмарки по небу пропливають, 
Та наша дружба нам завжди, як сонечко, засяє.
    ( Музика на закінчення)
                                                          Кінець.