Консультація для вихователів.

 Щоб зацікавити дітей читанням, варто змінити традиційний підхід до сприйняття книжки головним чином як джерело знань. Спробуйте додати емоцій, зв’язку з реальним життям, спільних роздумів і жвавих обговорень! Так, в освітній програмі «Дитина» (2020) запропоновано вводити «філософські години» - ознайомлення дітей із великими за обсягом літературними творами з подальшим обговоренням сюжету та особливостей поведінки персонажів. Як саме «працює» нова форма роботи,  зараз обговоримо.

Сьогодні розберемось з такими питаннями

• Як  змінити акценти у сприйнятті книжки
• Як планувати  «філософські години»
• Методи і прийоми роботи з дітьми за літературними творами
• Розробки бесід із дошкільнятами
• Корисні поради з організації «філософських годин»

Навіщо  читати дітям: як  змінити акценти у сприйнятті книжки

   Напевно, усі ми пам’ятаємо з дитинства щасливі миті, коли поринали з головою в різні книжкові історії й відчували блаженство зупиненого часу; заспокійливу присутність рідної людини поряд із казкою; радість і майже нестримний захват відкриття літературного і, як наслідок, величезного реального світу.

 Навіщо  читати дітям, і що вони від цього отримують? На це питання кожне покоління відповідає по-своєму. Результати мінідослідження, у якому вивчалися мотиви читання сучасних дітей, показали, що у відповідях дітей втілюються вже  засвоєні  навіяні дорослими патерни: «щоб усе знати», «для того, щоб бути розумнішим», «щоб гарно вчитися в школі». Допоки книжка сприйматиметься виключно як джерело інформації й засіб розвитку розуму та навчання, вона програватиме комп’ютеру.

Отже, потрібно змінювати акценти  у сприйнятті книжки:

• Сприймати книжку як енергетичний ресурс
• Використовувати для саморегуляції емоцій і почуттів
• Зробити так щоб книжка стала «дорожньою картою» для майбутніх поведінкових реакцій і вчинків
• Стала засобом зближення дітей і дорослих

Тож, поки дорослі не визначається з тим, яке місце займає читання в їхньому власному житті та картині світу, годі й думати про прищеплення інтересу до книжки дітям. ЗДО може і має стати тим осередком, де підтримується, а іноді і зароджується, вогник інтересу до читання книжки; закладається основа цілеспрямованого системного розвитку: педагог читає сам – мотивує батьків вихованців – разом вони прищеплюють дітям любов до слухання художніх творів текстів і гарне ставлення до книжок.   

 Як же сприймається літературний твір?

Літературний твір пробуджує в дітей глибокі почуття, які активізують уяву і спонукають до творчої діяльності під впливом вражень від сприйнятого ( рефлексійне слухання, обігрування літературних сюжетів, творів; інсценування, музикування, утілення образів в малюнках, аплікаціях, конструюванні та ін.).

Сприймання літературного твору – це інтегративна  комунікаційна діяльність, що передбачає:

1. уявне входження в події літературного сюжету;
2. емоційний відгук надії персонажів і зіставлення їх із власним життєвим досвідом;
3. діалог із персонажами та автором твору;
4. певні висновки стосовно своєї майбутньої поведінки.

Таким чином, активне сприймання художніх  творів є своєрідним регулятором поведінки дитини. Під час сприймання творів у дітей формується здатність:

• усвідомлювати «зерно твору»;
• розуміти мотиви вчинків персонажів і висловлювати своє ставлення до них (без осуду!)
• відчувати красу й образність художнього мовлення
• ділитися своїми враженнями

Орієнтовна формула художньо-педагогічного спілкування з дітьми :

ЧИТАЧ – ЖИТТЯ – АВТОР – ТВІР – ПЕРСОНАЖ 

«Філософські години» разом із дітьми

Пропонується, аби в ЗДО повернулась традиція спільних читань. Не як навчальний акт за планом , а як ритуал єднання дорослих і дітей, емоційного взаємозбагачення й радісного дозвілля.

 Уперше в освітній програмі «Дитина» запроваджено «філософські години» - ознайомлення дітей із великими за обсягом літературними творами. Мета такої форми роботи – залучення дітей до процесу читання з обговоренням сюжету та особливостей поведінки персонажів.

Чому «філософські»?  Як вважає французький науковець Оскар Бреніфієр, «практика філософствування має починатися дуже рано», і «кожне завдання має спонукати дітей висловлювати власні думки».

«Філософська година» може тривати від 5до 60 хвилин.  ЇЇ етапи – підготовку, читання, обговорення художнього тексту, рефлексію, малювання ілюстрацій до твору тощо – можна варіювати або пропускати. Починати варто з мінімальних за тривалістю кроків, дуже делікатно, екологічно й обережно вводячи дітей у новий простір взаємодії з книжкою. При цьому важливо відчувати нюанси твору, настрою дітей; враховувати вікові особливості вихованців.

Коли і як планувати «філософські години»

    Рекомендовано запроваджувати «філософські години» починаючи з молодшої групи, адже психологами доведено, що трирічні малята вже здатні  сприймати прості літературні сюжети. А ще дітям дуже подобаються будь-які спільні з дорослими ритуали. Читання великого за обсягом твору впродовж кількох днів може стати улюбленим заняттям  малят, спільною подорожжю в незвичайний світ казок, пригод і таємниць.

   Доцільно підсилити ритуал читання певною атрибутикою:

• віршованою закличкою;
• музичним сигналом до збору (музичний фрагмент, дзвіночок);
• світловим оформленням (умикати спеціальну «читальну» лампу, приглушити світло в приміщенні, залишаючи яскраве коло тільки в осередку для читання;)
• окремим місцем для читання, скажімо, на овальному чи круглому килимку або на подушках, пошитих вдома батьками, тощо.

 Для дітей дуже важлива форма, вони, власне, на неї йдуть, нею зацікавлюються. Створивши відповідну форму,  далі дорослі можуть запропонувати їм «начинку» - зміст історії.

 Методи і прийоми проведення «філософських годин»

Зупинімося на кількох прийомах, які підсилять ефект організації «філософських годин».

Прийом живого читання

Існує ефект спілкування «очі в очі». Відомо, наприклад ,що вірш продекламований із пам’яті, справляє більш потужний вплив, ніж прочитаний з аркуша. Утім книжка в руках дорослого є обов’язковою умовою: ми читаємо, а не переказуємо твір своїми словами. Тож маємо опанувати ази «акторської майстерності»:

• збереження зорового контакту з дітьми (час від часу відриваймося від друкованих рядків);
• виразність читання з правильним розставленням акцентів і наголосів, змінами інтонацій й тембру;
• міміку та жести («читаючи всім тілом», ми допомагаємо дітям глибше сприйняти текст).

Прийом тиші або паузи

Моменти тиші перед початком читання, у момент кульмінації, після прочитання (обов’язково!) теж дуже важливі. Такі паузи допомагають дітям  «прожити» й усвідомити почуте. Навіть якщо малята не усвідомлюють поки що цієї потреби в паузах, вона в них є. Варто як найраніше сформувати  в дітей корисну звичку зупинятися для більш глибокого осмислення.

Прийом «дивинок»

 Дуже важливо викликати подив і захват, в усьому знаходити якусь «дивинку». Ми вже згадували про інтерес дітей до зовнішньої атрибутики. Тож варто подбати про привабливе оформлення книжок: яскраву обкладинку, розмаїття сторінок (принаймні на перших етапах формування звички читати разом це дуже важливо). Важливо, аби було задіяно якнайбільше органів чуття дитини:

• зір (бачить книжку в руках дорослого, розглядає ілюстрації),
• слух (чує, як гортаються сторінки),
• нюх (вдихає ні з чим не порівняний запах нової книжки),
• дотик (тримає книжку в руках)

Прийом незвичних запитань

   Попередня традиція  роботи з художніми текстами передбачала переважно репродуктивні запитання, як-от: «Про кого твір?»; «ЩО робили?»; «Що казали?»; «Що  сталося?»; «Чим усе закінчилося?» та ін., а також розподіл персонажів на «хороших» і «поганих». Наразі важливо не так сформулювати «мораль» твору, визначити, хто з персонажів добрий, а хто злий, як розібратися з причинно-наслідковими зв’язками у подіях твору («Чому він так учинив? Чи міг діяти по іншому?»; «Як би склалися події, якби вона вчинила інакше?») та зіставити їх із досвідом дітей і дорослих (« Чи могло щось подібне трапитися з нами?»; «Як би ти вчинив на її місці?»). Тож педагог має активно використовувати евристично-пошукові, творчі, рефлексійні запитання.

Прийом одкровення

Партнерська взаємодія з дітьми, яка в останні роки часто декларується в дошкіллі, може бути успішно реалізована саме в процесі читання. Для цього потрібно разом з дітьми відкрити дивовижний світ літератури: разом переживати за персонажів, разом порівнювати події твору із ситуаціями, пережитими спільно колись спільно з дітьми у групі.

    «Філософські години» - це час для щирості й відвертості.  Педагогу можна розпочати читання такими зверненнями до малят: «Я колись читала цей твір, але із задоволенням відкриватиму його знову разом з вами»; «Мені колись читала цю казку мама. Цікаво, як ви відреагуєте на нього»; «Колись я читала цю книжку своїй донечці. Вона дуже її любила. Маю надію, що і вам вона припаде до душі».

Твори для «філософських годин»

Добірку творів для «філософських годин запропонованих у програмі «Дитина», складають українські народні казки. Казки народів світу та авторські твори (для молодших дошкільнят – переважно казки та вірші; для старших – казки й оповідання). Серед авторів – класики вітчизняної та зарубіжної літератури М. Вінграновський, О. Зима, М. Стеблина, В. Сухомлинський, Леся Українка, І. Франко, Ю. Ярмиш. Г.-Х. Андерсен, В Гауф та ін., а також сучасні письменники. Зокрема М. Пономаренко.

Пропоную розглянути алгоритм читання й організації роботи з художнім текстом.

Алгоритм роботи з твором (приклад)

Борис Грінченко.

Віршована казка «Сірко»

Запитання до спільного обговорення

На початку читання

• Чи здогадалися ви  за озвученою назвою, про кого йтиметься в казці?
• Як гадаєте де житиме наш персонаж?
• Що з ним може відбутися?
• Яким він буде?

Після читання відповідних фрагментів твору

• Яким був Сірко?
• Чи справді пес був лінивим?
• Як про це сказано в тексті казки?
• А хто з вас буває лінивим? Коли?
• Про які емоції персонажів (собаки й вовка) ми дізнаємося з прочитаного фрагмента?
• У яких ситуаціях ви сердитеся? А в яких радієте?
• Що пообіцяв Сірко вовкові?
•  Як гадаєте що означає слово «побрататися»?
• Чи довго дружили пес із вовком? Чому?
• У яку халепу потрапив пес із вовком? Чому?
• Як гадаєте, яке правило засвоїв Сірко після цієї пригоди?
• Борис  Грінченко назвав свою віршовану казку «Сірко». А яку назву дали би твору ви? Чому?

Рефлексія

• Які почуття викликала у вас казка?
• Про що примушує замислитися твір?
• Чи траплялися схожі ситуації у вашому житті?
• Якби ви могли сказати щось Сіркові й вовку, які це були б слова?
• Що ви дізналися про дружбу з цієї казки?

 Творчі завдання

 Для дорослих

• Поясніть дітям, що таке  «худоба», «гульвіса».
• Поясніть дітям. Що означає прислів’я « Дурно хліб не можна їсти».
• Подивіться разом із дітьми мультфільм «Жив-був пес». Порівняйте його з казкою «Сірко»: чим він схожий на неї й чим відрізняється?

Для дітей

• Оберіть прислів’я, що передають головну думку казки «Сірко».

• З добрим дружись, а лихого стережись.
• Друга шукай, а знайдеш - тримай.
• Від добра добра не шукають.
• Гусак свині не товариш.
• Ми з тобою як риба з водою.
• Поживився як Сірко паскою.
• Упав у біду, як курка в борщ.

• Який із цих висловів пасує вашим стосункам із другом?
• Як змінилося життя Сірка після допомоги вовка?
• Намалюйте символ дружби.

Корисні поради з організації «філософських годин»

Підбиваючи підсумки окреслимо основні аспекти теми.

    «Філософські години» - це не просто читання художніх творів. Так само як рефлексія – не тільки згадування того що відбулося… Це своєрідна «йога для душі», а не просто  «гімнастика». Бажано виділяти для «філософських годин» певний час, простір, створювати відповідний настрій і мотивувати дітей до щирого обговорення.

     Якщо дитина з причин відсутності не чула початок, чи якусь частину твору, обов’язково знайдіть час, аби дочитати дитині відповідний фрагмент, або попросити зробити це батьків. Ваше завдання  - зберегти ефект читання, магію щирого обміну думками.

    Якщо діти не спроможні слухати – не здавайтеся. Випробовуйте різні методи і прийоми зацікавлення. Почніть із себе – вам самому цікаво?

***

     Започатковуйте «філософські години»! Відкривайте для себе цю нову форму взаємодії з дітьми, що здатна перетворити читання на вельми корисний ритуал емоційного зближення та взаємозбагачення дорослого й дитини.

 Успіхів вам і завзяття !

Підготувала вчитель-логопед І.А.Холодович

Використані матеріали з  журналу «Дошкільне виховання»  2022 №1