Методика проведення логоритмічних занять з дітьми дошкільного віку

Методика проведення логоритмічних занять з дітьми дошкільного віку

Консультація для вихователів. Підготувала вчитель-логопед І.А.Холодович

Не існує сталої думки щодо особливостей проведення логоритмічних занять в умовах ДНЗ.

Так провідні педагоги рекомендують свої методики проведення логоритмічних занять.

За методикою Г. Волкової.

Основу методики логоритмічного виховання становить наслідування дій вихователя, логопеда й дітей, що правильно виконують завдання. Колективні методи поєднуються з індивідуальним підходом до дітей: перевірка виконання завдання в кожної дитини, або у невеликої підгрупи дітей. Логопед і вихователь використовують різні прийоми: показ руху, словесні інструкції, пояснення, образну розповідь, виконання рухів разом з дитиною, повторення з нею потрібного слова, фрази;

Розрізняються тематичні і комплексні  логоритмічні заняття.

У тематичних заняттях  види музичної, рухової й мовленнєвої діяльності об’єднані яким-небуть уявним образом (наприклад пташкою, лялькою, кулями, літаком, дощиком, ялинкою, кішечкою).

У комплексні заняття музична діяльність поєднується з мовленнєвою й образотворчою; відбувається чергування дій (наприклад: діти то розглядають іграшку,то виконують виразні рухи персонажа, то малюють або наклеюють готові форми під музику, що визначає темп діяльності, то співають разом з педагогом).

Усі види логоритмічних занять проводяться в першу половину дня й тривають до 20 хвилин.

За методикою Н.Кісільової

На логоритмічних заняттях проводиться робота з виправлення неправильної звуковимови. На підготовчому етапі даються вправи на формування слухової уваги, фонематичного сприйняття, артикуляційної та мімічної моторики, потім звук автоматизується і диференціюється. Дітям пропонуються ігри на основі звуконаслідування. Усі перераховані вправи, діляться на дві великі групи:

1. вправи що розвивають немовленнєві процеси (загальна й дрібна моторика, координація рухів, орієнтування в просторі, регуляція м’язового тонусу, розвиток почуття музичного метра,темпу, ритму, розвиток психічних процесів);
2. мовленнєві вправи (розвиток подиху, голосу, темпу й інтонації мовлення, розвиток артикуляції й міміки, робота над правильною звуковимовою і формуванням фонематичного слуху).

Завдання підбираються залежно від порушення мовлення. Логоритмічні  заняття проводяться не менше двох разів на тиждень. Їхня тривалість – 20- 30 хвилин для дітей 4-5 років, 35-40 хвилин для дітей 6-7 років. Оскільки всі логоритмічні заняття служать цілям корекції мовлення, рухів й особистості дитини то вони мають бути узгоджені з етапами логопедичної роботи.

М. Гоголева в своїй методиці пропонує

Логоритмічне заняття зі старшими дошкільниками які мають порушення мовлення проводити у формі фронтального заняття наприкінці тижня як захід релаксації після певного навчального навантаження. Протягом 40 хвилин вирішуються в комплексі оздоровлювальні, освітні, виховні й корекційні завдання.

Структура логоритмічних занять передбачає таку послідовність:

1. Вступні вправи на тренування основних видів рухів,орієнтацію в просторі та регуляцію м’язового тонусу (рухи під музику, що вправляють у різних видах ходьби і бігу)
2. Вправи,що виховують «почуття музичного ритму»
3. Пальчикові ігри, масаж кистей рук.
4. Вправи, що розвивають слухове й мовленнєвослухове сприйняття; дихальні вправи; спів; розучування віршів що супроводжуються рухами; спів, що супроводжується жестами).
5. Гра на музичних інструментах
6. Мовленнєворухові вправи.
7. Танець і мімічні вправи.
8. Рухливі або комунікативні ігри.
9. Вправи спрямовані на зняття емоційної та м’язової напруги (релаксація)

І.Руденко рекомендує

проводити логоритмічні заняття 2 рази на тиждень по 40 хвилин для старших і не рідше 2-х разів по 30-35хвилин для молодших дітей. Кількість дітей не повинна перевищувати 10-12. При підготовці й проведенні занять необхідно враховувати:

• види мовленнєвого порушення;
• усі особливості особистості,із ним пов’язані;
• особливості музичної діяльності;
• вікові особливості;
• послідовність і ускладнення завдань, обумовлені періодами логопедичної роботи.

Вибір логоритмічних засобів для корекції вад мовлення здійснюється залежно  від етапу роботи над звуком. Мовний матеріал підбирається відповідно до того звука, який  необхідно відпрацьовувати, а отримані знання й навички закріплюються в цікавій формі (театралізовані ігри, інсценівки, концерти, вікторини та ін..)

У процесі занять необхідно застосовувати спеціальні ігрові вправи для розвитку тонких рухів пальців рук (наприклад «Пальчики вітаються»). Після того, як діти  навчилися чітко виконувати окремі вправи, проводяться інсценівки пісень і віршів із використанням ляльок бібабо, пісень і віршів.

Можна проводити вправи на розвиток лицьової мускулатури та мімічних рухів  (наприклад вправи «Що ти з’їв?», «Різний настрій» та ін.)

Робота в розділі «Спів» проводиться поетапно.

 Перший етап – проспівування голосних. Звертається увага на правильний видих під час співу, постановку голосу, темп і ритм мовлення, правильну постановку мовленнєвого апарату, правильне приспівування голосних і виділення їх на слух .

Другий етап – чистомовки зі співом на відпрацювання заданого звука .

Третій етап – закріплення всіх звуків у вільному мовленні.

У процесі роботи над звукоутворенням і подихом діти вчаться «тягти» звук, не розриваючи слово.

У розділі «Слухання музики» дошкільників знайомлять з  більш різноманітними й складними творами, ніж вони можуть виконати. При цьому ведеться робота над розумінням музичних засобів виразності.

На початковому етапі навчання для корекції порушень мовлення коригуються й розвиваються рухові навички дітей. Під час проведення вправ створюється певний образ, що розвиває фантазію дитини.

Засвоєнню основних рухів сприяють ходьба, біг, підскоки й стрибки в різних  напрямках з використанням зорових і слухових орієнтирів. Для розвитку динамічного слуху використовується музика різного темпу (повільний, швидкий, темп маршу, перегони).

Загальнорозвиваючі вправи дозволяють дітям керувати своїми м’язами. Введення слова, особливо у віршованих формах, полегшує оволодіння рухом. Вправи з предметами (м’ячі, прапорці, кубики, й інші) нормалізують м’язовий  тонус, формують правильну поставу.

Робота, проведена на таких заняттях, дозволяє дітям не лише оволодіти  елементарними ритмічними структурами, але й на їхній основі створити передумови для розвитку мовлення та випралення мовленнєвих порушень.

Використана література:

Заняття з логоритміки для дітей із вадами мовлення. Л.В. Чеснокова, О.І. Золотарьова. – Х. : Вид. група «Основа» 2017.

Конспекти логоритмічних занять із дітьми дошкільного віку із ФФНМ. Л.О.Федорович, Я.О. Пищалка  - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011