Тренінг для педагогів «Стоп стрес»

Тренінг для педагогів «Стоп стрес»

Професія педагога насичена багатьма стресогенами, серед яких такі, як соціальні оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Прояви стресу в роботі вчителя різноманітні й численні. Підвищена тривожність, дратівливість, виснаженість – ось лише незначна частина факторів, які спричиняють до емоційного виснаження носіїв цієї складної професії.

Педагогові потрібно чимало мужності та сил, аби щоденно з посмішкою заходити до класу, обіймати поглядом усіх своїх неповторних «чомучок» і дарувати їм любов та мудрість. Але мало хто з учителів витримують таке «навантаження».

Відеоролик «Стоп стрес»

Сьогодні з’являється такий термін як «професійне вигорання», що є наслідком некерованого стресу, викликаного міжособистісним спілкуванням в професійній діяльності.

Довгий час синдром хронічної втоми вважався недослідженою формою вірусної інфекції. Термін «вигорання» (burnout - у перекладі з грецької - припинення горіння) вперше з'явився у науковій літературі у 1974 році (Х.Дж. Фрейденбергер).

У США сьогодні панує іронічна назва «rustout» (від англ. rust –«корозія, іржа»). Описують це явище Б. Л. Брок і М. Л. Грейді (2002). Вони вказують на низку відмінностей між вчителями, які вигорають, та вчителями, які «іржавіють» (англ. rustout). Так, вчителі, які ризикують вигоріти, – роботяги з пристрасною прихильністю до своєї  роботи. Вони вірять, що можуть зробити краще для учнів. Часто їх робота стає центром їхнього життя та ідентичності. Чинник, який створює  ризик для вигорання, такий самий, як чинник, що робить їх хорошими вчителями – їхня відданість роботі. Якщо вони не винагороджені або не реалізовані, тоді розчарування може призвести до вигорання. «Заіржавілі» вчителі формально відносяться до своєї роботи. Вони не мають палкого бажання стати творчими педагогами. Хоча декотрі з цих вчителів компетентні (деякі навіть найкращі шкільні лідери), проте більшість із них не мають того завзяття, щоб стати кандидатами на вигорання. Ці заіржавілі демонструють з самого початку, що вчителювання – це не ідеальний варіант їхньої кар’єри. Проте життєві обставини змушують інших залишатися, хоча й нещасним, на даних посадах.

Професійне вигоряння - це синдром, що розвивається на тлі хронічного стресу і веде до виснаження емоційно-енергетичних і творчих ресурсів працюючої людини.

Синдром професійного вигорання - найнебезпечніша професійна хвороба тих, хто працює з людьми, для тих, чия діяльність неможлива без спілкування: вчителів, соціальних працівників, психологів, менеджерів, ­- для нас з вами.

Вправа на знайомство «Хочу, можу, буду у професії»

Незалежно від рівня майстерності, таланту і достатку, існує проблема перевантаження і перевтоми фахівців.

Професійна діяльність педагога визнається як одна з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано з великою кількістю непередбачуваних і неконтрольованих комунікативних ситуацій, із нерегламентованим режимом роботи, з високою мірою особистої відповідальності вчителя, з неможливістю отримати однозначні підтвердження ефективності своєї діяльності тощо.

Більшість учителів почуваються на роботі так, як військові льотчики з пісні часів Другої світової війни, котрі, незважаючи на перебите крило і зламаний хвіст літака, мужньо виконували бойове завдання «на чесному слові й одному крилі».

ПРИТЧА «КАВА»

«Приходить до батька дочка й говорить:

•  Батьку, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі та проблеми, я постійно пливу проти течії, у мене більше немає сил. Що мені робити?

Батько, замість відповіді, поставив на вогонь три однакові каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце та налив у чашку каву з третьої каструлі.

•  Що змінилося? – запитав він свою дочку.
•  Яйце й морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.
•  Ні, донечко, це лише поверховий погляд на речі.

Поглянь: тверда морква, побувавши в окропі, стала мякою й піддатливою. Крихке та рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, але вони змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу. Так і люди: сильні зовні можуть розклеїтися та стати слабкими, а крихкі й ніжні – затвердіють та окріпнуть.

• А кава? – запитала донька.
•  Це найцікавіше! Зерна кави в новому середовищі (в окропі) повністю змінили його, перетворивши на прекрасний ароматний напій. Є особливі люди, які змінюються під впливом обставин, і змінюють обставини й перетворюють їх на щось нове та прекрасне, отримуючи користь і знання від обставин».

Вправа «Портрет людини»

Ще одним свідченням того, що вигорання – процес давно відомий, є запропонована у XVIІ ст. голландським лікарем Ван Пуль-Псі символічна емблема медичної діяльності – свічка, що горить та девіз «Світячи іншим, згораю сам», що припускає високе служіння, самовіддачу іншим людям і професії. І якщо вчитель забуде про себе й опиниться на шляху вигорання, то «свічка» буде горіти яскраво, але, ймовірно, не довго.

Що ж роботи, щоб «не згоріти»?

Що таке копінг-поведінка?

Термін «coping» почав використовуватися в американській психології на початку 1960-х років для вивчення поведінки особистості в складних життєвих ситуаціях. Поняття «копінг» в перекладі з англійської «tocope» означає долати,справлятися.

В російській психології це поняття трактується як «адаптивна поведінка» та «психологічне подолання». Розуміння цього поняття знаходиться в широкому діапазоні: як засоби психологічного захисту, які використовуються людиною від психотравмуючий подій, як поведінка, що впливає на ситуацію, як поведінка особистості при стресі, як поведінка в складних ситуаціях.

Копінг-поведінка – це поведінкові, когнітивні й емоційні стратегії, що використовуються особистістю для подолання стресових ситуацій і ситуацій емоційної напруги.

Копінг-стратегії(Р. Лазарус, С. Фолкман):

• Самоконтроль.
• Дистанціювання.
• Втеча-уникнення.
• Конфронтаційний копінг.
• Пошук соціальної підтримки.
• Прийняття відповідальності.
• Планування рішення проблеми.
• Позитивна переоцінка.

Проведення тестування. Які копінг-стратегії використовуєте Ви?

«Формула без стресу» (рекомендації психолога) =

Режим роботи та відпочинку +

Відпочивати потрібно активно, займаючись улюбленою справою (хобі) +

Сон повинен тривати не менше восьми — дев'яти годин +

Корисно дотримуватись певної дієти згідно з віком, статтю, наявними хворобами (вітаміни та мікроелементи) +

Психогімнастика = Ефективна копінг-поведінка

Практикум.

Ми пропонуємо вам відпрацювати декілька елементів психогімнастики

Вправа «Маска подиву»

Заплющити очі. Одночасно з повільним вдихом максимально високо підняти брови, вимовивши про себе «М’язи чола напружені». Затримати на секунду подих з видихом опустити брови.

Вправа «Жмурки»

З повільним видихом, м’яко опустити повіки. Вдихаючи повітря, поступово нарощувати напруження м’язів очей, і зажмурити їх так, начебто в них потрапило мило. Вимовити про себе: «Повіки напружені». Потім – секундна затримка подиху, вільний видих і розслаблення м’язів повік. Залишаючи повіки опущеними, вимовити про себе: «Повіки розслаблені».

Вправа «Маска сміху»

Злегка примружити очі, на вдиху поступово посміхнутися настільки широко, наскільки це можливо. На видиху розслабити напружені м’язи обличчя.

Вправа «Муха»

Мета: зняття напруги м’язів обличчя.

Сядьте зручно, руки покладіть на коліна, плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що на ваше обличчя намагається сісти муха. Вона сідає то на ніс, то на лоб, то на очі.

Ваша задача: не відкриваючи очей прогнати настирливу комаху.

Вправа «Лимон»

Мета: управляти станом м’язової напруги та розслаблення.

Сядьте зручно, руки покладіть на коліна (долонями вгору), плечі і голова опущені, очі закриті. Подумки уявіть, що ви тримаєте лимон правій руці. Починайте повільно його стискати до тих пір, доки не відчуєте, що «вижали» весь сік. Розслабтеся. Запам’ятайте свої відчуття. Тепер уявіть, що лимон знаходиться у лівій руці.

Потім виконайте вправу «тримаючи» лимон у обох руках. Насолоджуйтесь станом спокою!

Вправа «Морозиво»

Мета: управляти станом м’язової напруги та розслаблення.

Встаньте будь ласка, руки підійміть догори та закрийте очі. Уявіть, що ви морозиво. Напружте м’язи свого тіла: долоні, плечі, шию, корпус живіт, сідниці,  ноги. Запам’ятайте ці відчуття. Замріть у цьому положенні. Заморозьте себе. Потім, уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте танути. Розслабте поступово кисті рук, потім м’язи плечей, шиї, корпусу, ніг. Запам’ятайте свої відчуття, знаходячись у цьому стані, стані розслаблення.

Методи гармонізації психофізичного стану:

Умовно всі методи гармонізації психофізичного стану людини можна об'єднати у 3 групи:

1. Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).
2. Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану(вплив на емоційний стан).
3. Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду).

Фізіологічнийрівеньрегуляціїпсихофізичного стану

(вплив на фізичнетіло):

• достатньотривалий і якісний сон (важливопровітрюватиприміщення перед сном, дотримуватися режиму сна: засипати і прокидатись в один і той самий час);
• збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій))
• достатнєфізичненавантаження, заняття спортом, ранковагімнастика;
• танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота); 
• фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої);
• масаж(допоможе як класичниймасаж, так і масажбіологічноактивнихточок на руках і ногах людини; корисно просто походитибосоніж по землі, або по насипаниму коробкукамінчикам);
• терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість);
• ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження); 
• терапія мінералами;
• дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість);
• баня і водніпроцедури(контрастний душ перед сном допоможезнятивтому дня, а зранкудодастьбадьорості; взагалі, вода чудовозмиває будь-який негатив).

Емоційно-вольоварегуляціяпсихофізичного стану

(вплив на емоційний стан):

• гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцитикрові; у відповідь на вашу усмішкуорганізмпродукуватимебажанігормонирадості; гуморчудово «перезаряджає» негатив)
• музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій)
• спілкування з сім’єю, друзями
• заняттяулюбленоюсправою ,хобі(комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм… ) 
• спілкування з природою(природа завждидаєлюдинівідчуття приливу сил, відновленняенергії)
• спілкування з тваринами
• медитації, візуалізації(існуютьцілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявнопобувати у квітучому саду, відвідатиулюбленийкуточокприроди і т.д.)
• аутотренінги(самонавіювання)(емоційненапруженнябезпосередньопов'язане з напруженнямм'язів – у станістресуорганізм входить у стан «бойовоїготовності» до активнихдій; знімаючинапруженняпевноїгрупим'язів, можнавпливати на негативніемоції, позбавитисьвід них).

Ціннісно-смисловийрівеньрегуляціїпсихофізичного стану

(вплив на думки, змінасвітогляду)

Твоє життя формується твоїми думками

Марк Аврелій

Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших – все ценайшкідливіші для нашогоорганізмуемоції. Наш мозоквикидаєгормонистресу на будь-якіподразники, щозагрожуютьнашомуспокою. При цьомуйомузовсімбайдуже, реальні вони чивигадані. Тому і на надуману проблему організмвідреагує, як на справжню. Отже, важливонавчитиськонтролюватисвої думки і емоції. ВідомийдослідникстресуСельєзазначав, щомаєзначення не те, що з вами відбувається, а те, як вицесприймаєте.

Відома притча про двохмандрівників, яких мучила спрага і, нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води. Один з подорожніхсприйняв склянку напівповною, з вдячністюприйнявціпівсклянки води і бувзадоволений. Інший же сприйняв склянку напівпорожньою і лишивсяневдоволеним, щойому не налили повну склянку.

Важливонавчитисьзвертатиувагу на позитивнімоментижиття і вміти бути вдячними за них.

Пам’ятайте, щоподібнепритягуєподібне: чим ми цейсвітнаповнюємо через думки, емоції, вчинки, те до нас і повертається.

Пропонуємовашійувазівідео «Цінністьжиття», якедопомагаєзамислитись над багатьмапитаннями, переглянутисвоїжиттєвіцінності.

Рефлексія

Тест (роздатка)

На завершенняхочетьсяпобажативсімнаснаги, радісного і творчогопідходу до життявзагалі і роботизокрема. :)

Щоб дізнатися  цінність одного року – запитайте студента, який провалив останній іспит.

Щоб дізнатися цінність одного місяця – запитайте матір, у якої відбулися передчасні пологи.

Щоб дізнатися  цінність одного тижня – запитайте редактора щотижневого журналу.

Щоб дізнатися цінність одного дня – запитайте того, хто сидить на одній зарплаті та має шестеро дітей.

Щоб дізнатися цінність однієї години – запитайте у закоханих, які з трепетом очікують зустрічі.

Щоб дізнатися цінність однієї хвилини – запитайте у людини, яка запізнилася на потяг.

Щоб дізнатися цінність однієї секунди – запитайте у людини, яка потрапила в аварію.

Щоб дізнатися цінність однієї мілісекунди – запитайте учасника Олімпійських ігор, що завоював срібну медаль.

Цінуйте кожну мить, адже у нас не буде можливості прожити  її знову.

Час – безцінний!