Логопедичні ігри та вправи

“Що ти почув?” Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті.

Запропонуйте закрити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте

відкрити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула

гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання тощо.

“Де плескали в долоні?” Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима.

Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні.

Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула оплеск.

“Відгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї.

Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців

повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого. У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом, звертаєтесь до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко),

а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки.

Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики.

Тому рекомендується проводити, так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині

сісти або лягти на килим, бажано з закритими очима, що допомагає розслабитися і не реагувати

на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!” Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно

буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук.

Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
- звук [а] серед у, у, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!” Запропонуйте дитині повторити за вами склади: -та-та-да
-пі-пи
-ат-от
-па-па-ба
-мі-ми
-ум-ом
-ка-ка-га
-ді-ди
-іт-ит
-ва-ва-фа
- кі-ки
- ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за

значенням, але схожих за звуковим складом:
-мак,лак,так,бак;
-тачка,качка,дачка;
- сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!” Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів та назвати лише ті,

які починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!” Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]
- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]
- Аня, агрус, акула, автобус - [а]
- Маша, мак, мама, сом - [м]

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м'яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий

м’ячик так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати).

Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити м’яч у ворота, але тепер з допомогою язика.

Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф],

дути на кінчик язика.

“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик

покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика.

Дитина повинна сильно подути так, щоб “літак” полетів вгору.
“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки.

Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.

“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий кораблик та покладіть його на воду.

Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук “ф”,

а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

Вправи для зняття м'язової напруги

При заіканні часто напружені м'язи обличчя, губ, язика, пальців рук.

Дуже важливо навчити дитину м'язовому розслабленню під час мовлення.

От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися.

«Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.

«Допоможемо мамі». Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни.

Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.

«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води.

Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів

головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.

«Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки, на рахунок 5 розтиснути,

струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати.

Вправи для розвитку мовного дихання

Майже у всіх дітей, що заїкаються порушене мовленнєве дихання.

Під час корекційної роботи з усунення заїкання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху.

Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання.

«Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася),

а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати).

Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою.

Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И).

Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

«Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.)

і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

«Літак». Покладіть дитині на долоньку маленький шматочок ватки чи паперу.

Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів.

Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.

«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах:

дати дитині понюхати квітку, парфуми, фрукти.

«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ,

неначе попросити тиші.

«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч

робить довгий видих на звук з-з-з-з.

«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видих дує в чашечку,

вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

«Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик і запропонуєте дитині

“допомогти” кораблику перепливти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видих вимовляє

«пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре

знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування

дитина вимовляла на видих. «Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори ». К-к-к-к
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.