Значения  лікаря-психоневролога у роботі з дітьми, які мають вади мовлення

Діти з порушенням мовлення дуже  часто потребують допомоги лікаря-психоневролога. Вони, зазвичай, мають два діагнози загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ)   I-го та  II-го рівня та порушення психічного розвитку (ППР).  Перш ніж почати роботу  з такими дітьми, логопеди рекомендують  проконсультуватися у лікаря-психоневролога. І, як правило, після лікування у них з’являється працездатність, стійка увага, поліпшується пам'ять. Препарати призначені лікарем-психоневрлогом, сприяють кровообігу головного мозку, це у  свою чергу сприяє збагаченню киснем і покращенню роботи мовленнєвих центрів.

Таким чином у дітей які мають ЗНМ I-го рівня поступово з’являється мовлення, а у дітей із ЗНМ II-го значно покращується звуковимова, фонематичне сприйняття,   впорядковується граматичний лад мовлення. Зазвичай, діти які мають діагноз ППР та ЗНМ, гіперактивні або навпаки загальмовані, що дуже часто заважає корекційній роботі.  Після прийому назначених препаратів,гіперактивні діти стають спокійнішими, посидючішими, урівноваженими, а загальмовані - навпаки активнішими, впевненішими у своїх можливостях.  Це дає змогу їм засвоїти навички, знання, необхідні в корекційній роботі над випраленням мовлення.

На жаль, не всі батьки розуміють складність порушення  і тому не  своєчасно звертаються, або взагалі не звертаються до психоневрологів. Вони втрачають час, посилюючи  мовленнєвий недуг. Як відомо, виправляють звуковимову у період з 4 до 6 років.

Якщо дитина не говорить до 4 років або значно порушена звуковимова, слід негайно звернутися,в першу чергу, до лікаря-психоневролога. Сам вчитель-логопед  з цією проблемою не впорається. Але батьки таких дітей в більшості випадків уникають від звернень до таких лікарів. Зрештою це негативно може вплинути на подальшу успішність дитини. Іноді досить одного відвідування лікаря-психоневролога та місячного курсу лікування, щоб налагодити роботу над звуковимовою та інтелектом дитини. Тільки так можна домогтися від дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями значних покращень в розвитку всіх складових частин мовлення.